Great Wall M2: помаранчевий настрій

Власне, по­тре­ба з’їзди­ти до Кри­му навіда­ти дітлахів з ба­бу­сею на морі ви­ник­ла спон­тан­но. Але, як це ча­сто бу­ває, хіба хо­чеш, — му­сиш. Тож, аби не втра­ча­ти мож­ли­вості ви­про­бу­ва­ти на українсь­ких ав­то­ш­ля­хах якусь но­ву автівку, ми шви­день­ко опи­та­ли друзів-парт­нерів і несподіва­но от­ри­ма­ли по­ма­ран­че­вий сюр­приз — Great Wall  M2, мо­лод­ший із ки­тайсь­кої ро­ди­ни пе­ред­ньо­при­вод­них кро­со­верів. І тут вже бу­ло не до ва­гань — при­ти­ра­ти­ся до­ве­ло­ся вже у до­розі. Забіга­ю­чи на­пе­ред, ска­жу, що роз­ста­ва­ти­ся з ним після по­вер­нен­ня до Києва не хотіло­ся.

Од­ра­зу за­зна­чи­мо, що ки­тайські інже­не­ри, про­ек­ту­ю­чи М2, три­ма­ли у го­лові об­раз ду­же ко­мерційно вда­ло­го японсь­ко­го хетч­бе­ка Scion xB, який про­дається ли­ше у США, оскільки фак­тич­но є мо­лодіжним суб­брен­дом ком­панії «Той­о­та».

Cалон M2 є до­волі точ­ною копією са­ло­ну Scion xB, а цьо­го ра­зу копія точ­но вий­ш­ла не гірша за оригінал. Пла­стик твер­дий, але жод­них люфтів, ер­го­номіка на ви­соті і сидіти теж зруч­но. Єдине за­ува­жен­ня: елек­трон­ний по­каз­ник рівня паль­но­го «сліпне», щой­но на ньо­го па­дає най­мен­ший со­няч­ний промінь, то­му до­во­дить­ся на­пру­жу­ва­ти зір
Cалон M2 є до­волі точ­ною копією са­ло­ну Scion xB, а цьо­го ра­зу копія точ­но вий­ш­ла не гірша за оригінал. Пла­стик твер­дий, але жод­них люфтів, ер­го­номіка на ви­соті і сидіти теж зруч­но. Єдине за­ува­жен­ня: елек­трон­ний по­каз­ник рівня паль­но­го «сліпне», щой­но на ньо­го па­дає най­мен­ший со­няч­ний промінь, то­му до­во­дить­ся на­пру­жу­ва­ти зір

Ко­ро­тень­ко про на­ше ав­то: 1,5-літро­вий дви­гун на 97 к. с., ма­са май­же 1300 кг. Не ду­же вра­жає на пер­ший по­гляд, але ви­яви­ло­ся, що в місті цих по­каз­ників цілком до­стат­ньо, аби впев­не­но об­га­ня­ти Ла­но­си та за­ди­ра­ти­ся до сприт­них «Авео» чи «Ла­четті». Ди­наміка М2 — це впев­не­ний набір 70 км/год, після чо­го вар­то за­па­сти­ся терпінням і десь се­кунд через 6 вже бу­де «сот­ня». До речі, ми про­ве­ли забіг із се­кун­доміром та з’ясу­ва­ли, що цю са­му пер­шу «сот­ню» M2 розмінює десь через 14 се­кунд.

Го­ловне у дальній до­розі — ком­форт водія, як би егоїстич­но це не зву­ча­ло. І в цьо­му сенсі «ки­таєць» не ви­яви­вся стан­ком для тор­тур, як не див­но: вда­лий профіль спин­ки сидіння та по-німе­ць­ки щільний на­пов­ню­вач по­да­ру­ва­ли мож­ливість не жаліти­ся на біль у спині навіть по­до­лав­ше перші 500 км. Бра­кує підт­рим­ки по­пе­ре­ку, і я га­даю, що ця опція не силь­но підніме ціну автівки, то­му інже­не­рам з Баодіня вар­то взя­ти це на замітку.

По­при зви­чай­ну щирість ки­тайців на опції ком­фор­ту, у «Ха­валі» все знач­но скромніше: ма­буть, да­ють­ся взна­ки японські ге­ни. Є кон­диціонер, магніто­ла з AUX-рознімом та 4 елек­тричні склопідй­ом­ни­ки. І це, в прин­ципі, все
По­при зви­чай­ну щирість ки­тайців на опції ком­фор­ту, у «Ха­валі» все знач­но скромніше: ма­буть, да­ють­ся взна­ки японські ге­ни. Є кон­диціонер, магніто­ла з AUX-рознімом та 4 елек­тричні склопідй­ом­ни­ки. І це, в прин­ципі, все

Втім, і па­са­жи­ри обділе­ни­ми се­бе не відчу­ва­ли. Простір на зад­ньо­му сидінні справді царсь­кий, але от із ку­том на­хи­лу спин­ки тро­хи про­раху­ва­ли­ся: має бу­ти якась циф­ра, ближ­ча до 90 гра­дусів, аніж до 45, бо сидіти на­че й роз­ло­го, але не зовсім зруч­но. За­пас місця до спин­ки пе­ред­ньо­го сидіння — сан­ти­метрів 15, і це є чи не най­го­ловнішим ко­зи­рем ер­го­номіки M2 — при­датність цьо­го ки­тайсь­ко­го кро­со­ве­ра в якості сімей­но­го «все-влізе-ве­на» ми пе­ревіри­ли на прак­тиці. Го­во­рять циф­ри: чет­ве­ро до­рос­лих та троє дітей у віці від 3 до 9 років щод­ня їзди­ли на пляж на одній ма­шині.

Го­ловне в цьо­му ав­то хо­вається са­ме тут: ве­ли­ка кількість місця для сидіння, сто­ян­ня та ла­зан­ня. За­в­дя­ки май­же пра­виль­но­му пря­мо­кут­ни­ку у аб­рисі, у M2 мак­си­маль­но раціональ­но ви­ко­ри­ста­но простір у са­лоні
Го­ловне в цьо­му ав­то хо­вається са­ме тут: ве­ли­ка кількість місця для сидіння, сто­ян­ня та ла­зан­ня. За­в­дя­ки май­же пра­виль­но­му пря­мо­кут­ни­ку у аб­рисі, у M2 мак­си­маль­но раціональ­но ви­ко­ри­ста­но простір у са­лоні

Ба­гаж­ник, на жаль, внаслідок спро­би (вда­лої, тре­ба за­ува­жи­ти) ки­тайсь­ких фахівців з ком­по­ну­ван­ня по­кла­сти у ньо­го по­в­но­розмірну за­пас­ку змен­ши­вся у розмірах до не ду­же прий­нят­них у ав­то та­ко­го розміру 350 літрів. Три не ду­же ве­ликі валізи та ав­то­мобільний хо­ло­диль­ник — ось і вся йо­го місткість. Все, що звер­ху то­го, вже бу­ло на­кла­де­но на де­ко­ра­тив­ну по­лич­ку і скажімо так, зіпсу­ва­ло огля­довість через са­лонне дзер­ка­ло. Що­прав­да, ве­ли­чезні «телевізо­ри» обачіч доз­во­ли­ли на це зва­жа­ти — M2 про­по­нує на­про­чуд гар­ну кар­тин­ку в обох дзер­ка­лах зво­рот­но­го огля­ду.

Ба­гаж­ник в цьо­му ав­то­мобілі недар­ма розта­шо­ва­ний по­за­ду: так він не од­ра­зу ки­дається у вічі. А як­що серй­оз­но, то ви­со­ка підло­га ро­бить за­ван­та­жен­ня ре­чей спра­вою неприємною і де­що бруд­ною через ви­со­кий задній бам­пер. І з цим тре­ба щось зро­би­ти у на­ступ­но­му по­коління мо­делі
Ба­гаж­ник в цьо­му ав­то­мобілі недар­ма розта­шо­ва­ний по­за­ду: так він не од­ра­зу ки­дається у вічі. А як­що серй­оз­но, то ви­со­ка підло­га ро­бить за­ван­та­жен­ня ре­чей спра­вою неприємною і де­що бруд­ною через ви­со­кий задній бам­пер. І з цим тре­ба щось зро­би­ти у на­ступ­но­му по­коління мо­делі

Як­що вже ка­за­ти про сильні сто­ро­ни цьо­го ав­та, то крім про­сто­ро­го са­ло­ну та екс­тра­ва­гант­но­го ди­зай­ну — са­ме так, па­но­ве: ди­зайн при­вер­тав ува­гу кож­но­го (!) за­прав­ни­ка, а за­прав­ля­ли­ся ми 4 ра­зи — вар­то зга­да­ти до­сить вда­ло на­ла­што­ва­ну підвіску. По­за­ш­ля­хо­ве коріння фірми «Грейт Волл» да­ло­ся взна­ки: по­при відсутність по­в­но­го при­во­ду, ма­лень­кий «по­ма­ранч» впев­не­но шкря­бав­ся по ка­ме­нях та пісках сте­по­во­го Кри­му без жод­но­го на­тя­ку на за­стря­ган­ня. Підвіска, яка на трасі до­пус­кає до­сить помірні кре­ни, на пе­ресіченій місце­вості своєю енер­гоємністю про­сто вра­зи­ла наш екіпаж. Фак­тич­ний кліренс, який ми поміря­ли ру­лет­кою ста­но­вить фе­но­ме­нальні для цьо­го кла­су 18 сан­ти­метрів, а це га­ран­тує що 95 % пе­реш­код ви про­сто про­пу­сти­те під дни­щем ав­то­мобіля.

Кліренс як у справж­ньо­го по­за­ш­ля­хо­ви­ка доз­во­лив «Ха­ва­лу» без­болісно со­ва­ти­ся ске­ля­стим морсь­ким бе­ре­гом у по­шу­ках най­кра­що­го ра­кур­су
Кліренс як у справж­ньо­го по­за­ш­ля­хо­ви­ка доз­во­лив «Ха­ва­лу» без­болісно со­ва­ти­ся ске­ля­стим морсь­ким бе­ре­гом у по­шу­ках най­кра­що­го ра­кур­су

Та час ска­за­ти всю прав­ду, а во­на по­ля­гає в то­му, що цей 1,5-літро­вий дви­гун на 100 % не най­к­ра­щий вибір для швидкісної тра­си. В місті — так, йо­го по­туж­ності ви­ста­чає, але ко­ли кож­ний обгін відбу­вається на 3-й пе­ре­дачі і фу­ра, яка їде 90 км/го­ди­ну в пра­во­му ря­ду, зни­кає по­за­ду ду­же повільно, по­чи­наєш тро­хи нерву­ва­ти. Ком­панія «Грейт Волл» має в своєму ар­се­налі по­тужніші мо­то­ри, і хай ціна кро­со­ве­ра ви­ро­сте — це спра­ва без­пе­ки, в пер­шу чер­гу. А як­що по­ста­ви­ти ту­ди якийсь 1,6-літро­вий ди­зель, то по­пулярність цьо­го ав­то­мобіля піде вго­ру миттєво. «Ки­тайсь­ке» вже не озна­чає «по­гане», скоріш во­но озна­чає «певній ка­те­горії по­купців підійде». І я вва­жаю, що ауди­торія недо­ро­гих кро­со­верів мар­ки Great Wall в Україні не та­ка вже й ма­ла, па­но­ве.

Дви­гун вигля­дає ма­лень­ким під та­ким ве­ли­чез­ним ка­по­том, і ма­буть то­му не вра­жає ди­намікою та ела­стичністю. Ди­зель або 2,0-літро­вий бен­зи­но­вий ДВЗ — ось що має тут бу­ти
Дви­гун вигля­дає ма­лень­ким під та­ким ве­ли­чез­ним ка­по­том, і ма­буть то­му не вра­жає ди­намікою та ела­стичністю. Ди­зель або 2,0-літро­вий бен­зи­но­вий ДВЗ — ось що має тут бу­ти

Цей ав­то­мобіль по­ка­зав, що «Грейт Во­лу» ще є над чим пра­ц­ю­ва­ти. Але він точ­но за­слу­го­вує на ува­гу спо­жи­вачів.

Адже він екс­тра­ва­гант­но вигля­дає, бе­ре на борт 5 до­рос­лих без жод­них про­блем і спо­жи­ває у місті ли­ше 8 л 92-го бен­зи­ну. І крім то­го, він піднімає настрій, бо ко­ли вам 10 разів за 1000 км по­сміхну­ли­ся із сусідньо­го ав­та, — це вра­жає. Тільки беріть по­ма­ран­че­вий колір, він цій ма­шині справді ли­чить!

Поделиться новостью в соц. сетях: